Китайці в Україні (1900-ті–1938 рр.): міграція, інституціоналізація, репрезентація
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
##plugins.themes.bootstrap3.article.sidebar##
Анотація
У статті вперше подано узагальнений нарис історії китайців на українських землях від Російсько-японської війни 1905 р. до сталінських репресій 1938 р. Дослідження зосереджується на двох ключових аспектах: по-перше, на процесах формування та подальшого переривання становлення китайської діаспори, а по-друге, на витісненні китайців з етнічної мапи України внаслідок політичних репресій та асиміляційних практик радянської влади. На підставі аналізу наявних студій у роботі запропоновано методологічний підхід до належного термінологічного окреслення присутності китайців в Україні в різні історичні періоди та встановлення чітких хронологічних рамок окремих хвиль міграції. Вперше введено до наукового обігу й проаналізовано свідчення про присутність китайців в Україні до 1915 р., зокрема випадки, коли солдати поверталися з Маньчжурії з китайськими слугами чи усиновленими дітьми, а також простежено особливості їхньої адаптації в місцевому середовищі. Окрему увагу приділено вербуванню китайських кулі російськими промисловцями під час Першої світової війни та обґрунтовано тезу про те, що саме вони стали підґрунтям для подальшого формування китайської діаспори в радянській Україні. У статті розглянуто виникнення інституціоналізованих громад у Харкові, Києві та Полтаві, а також окреслено основні центри поселення китайців. На основі архівних матеріалів уперше здійснено реконструкцію узагальненого профілю китайського емігранта в Україні 1920–1930-х рр., зокрема висвітлено соціально-економічний статус, професійну зайнятість та характер взаємодії з місцевим населенням. Залучення архівних джерел 1922–1924 та 1937–1938 рр. дало змогу зібрати й проаналізувати базові демографічні дані про китайських мігрантів, завдяки чому відтворено їхній колективний образ: вікову структуру, соціальне походження та напрями професійної діяльності. Отже, дослідження не лише заповнює істотну прогалину в українській та світовій історіографії, а й формує підґрунтя для подальших студій у царині історії китайської діаспори у Східній Європі.
Як цитувати
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
китайська діаспора; китайсько-українські відносини; китайці в Європі; Перша світова війна; СРСР; сталінські репресії
Benton G. (2007), Chinese Migrants and Internationalism: Forgotten Histories, 1917–1945, Routledge, London.
Derzhavnyi arkhiv Kyivskoii oblasti (DAKO) [The State Archive of Kyiv Oblast], Fund 1, Inventory 55, Dossiers 4, 114.
Derzhavnyi arkhiv Kyivskoii oblasti (DAKO) [The State Archive of Kyiv Oblast], Fund 1, Inventory 59, Dossier 234.
Derzhavnyi arkhiv Zaporizkoi oblasti (DAZO) [The State Archive of Zaporizhzhia Oblast], Fund R-5747, Inventory 3, Dossier 3910.
Derzhavnyi arkhiv Dnipropetrovskoi oblasti (DADO) [The State Archive of Dnipropetrovsk Oblast], Fund R-6478, Inventory 2, Dossiers 6439, 6691, 10120.
Gungwu W. (2000), The Chinese Overseas: From Earthbound China to the Quest for Autonomy, Harvard University Press.
Haidamachuk O., Tkachenko S. and Zhurilo D. (2023), “Osnovni prychyny poiavy kytaiskoi diaspory na terenakh Ukrainy v pershii tretyni XX storichchia”, Visnyk nauky ta osvity, No. 5, pp. 860–872. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.52058/2786-6165-2023-5(11)-860-872
Hoe Bang Seng (2003), Enduring Hardship: The Chinese Laundry in Canada, Canadian Museum of History.
Karpenko N. M. (2007), “Kitaiskii legion”: uchastie kytaitsev v revoliutsionnykh sobytiiakh na territorii Ukrainy (1917–1921 gg.), Alma-Mater, Luhansk. (In Russian).
Kistol A. (2024), “Kytaiskyi vplyv na toponimiiu ukrainskykh mist u XX stolitti”, in Materialy 42 Mizhnarodnoi kraieznavchoi konferentsii molodykh uchenykh “Tradytsii ta aktualni zavdannia kraieznavstva v Ukraini (do 220-richchia zasnuvannia Karazinskoho universytetu)”, KhNU imeni V. N. Karazina, Kharkiv, pp. 41–42. (In Ukrainian).
Kistol A. I. (2025), “Kytaiski taiemni bratstva v Ukraini v 1920–1930-kh rr.”, Shìdnij svìt, No. 2, pp. 5–25. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.15407/orientw2025.02.005
“Kitaitsi” (1911), in Rada, May 25, p. 2. (In Ukrainian).
“Kitaitsi-likari” (1913), in Rada, April 14, p. 2. (In Ukrainian).
“Konstytutsiia Ukrainskoi Sotsiialistychnoi Radianskoi Respubliky (berezen 1919 r.)” (1919), in Rada. Official webportal of the Parliament of Ukraine, available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0001316-19#Text (accessed August 8, 2025). (In Ukrainian).
Kovalivskyi A. P. (1961), “Vyvchennia Skhodu v Kharkivskomu universyteti ta Kharkovi u XVIII–XX vikakh”, in Antolohiia literatur Skhodu, KhDU, pp. 9–122. (In Ukrainian).
Larin A. G. (2009), Kitaiskie migranty v Rossii. Istoria i sovremennost’, Vostochnaya kniga, Moscow. (In Russian).
Matyash I. (2020), Inozemni predstavnytstva v radianskii Ukraini (1919–1991): protystoiannia i spivpratsia, Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy, Kyiv. (In Ukrainian).
Miles S. B. (2020), Chinese Diasporas: A Social History of Global Migration, Cambridge University Press, Cambridge.
Pal N. (2007), Chinese in Eastern Europe and Russia: A Middleman Minority in a Transnational Era, Routledge.
Prydybailo O. M. (2014), “Stanovyshche kytaiskoi etnichnoi hrupy v Ukraini v 20-kh rr. XX st.”, Naukovi pratsi istorychnoho fakultetu Zaporizkoho natsionalnoho universytetu, No. 40, pp. 105–108. (In Ukrainian).
Rasputina L. A. (2017), “Kytaitsi i Kyivshchyna (nevidomi dokumenty iz fondiv Derzhavnoho arkhivu Kyivskoi oblasti)”, Arkhivy Ukrainy, No. 2, pp. 151–155. (In Ukrainian).
Reabilitovani istoriieiu. Dnipropetrovska oblast (2008), Vol. 2, Tronko P. T. (ed.), Dnipropetrovsk. (In Ukrainian).
Reabilitovani istoriieiu. Kyivska oblast (2011), Vol. 3, Kosenko A. P. (ed.), Osnova, Kyiv. (In Ukrainian).
Reabilitovani istoriieiu. Zaporizka oblast (2006), Vol. 3, Frolov M. O. (ed.), Dniprovskiy Metalurh, Zaporizhzhia. (In Ukrainian).
Savchenko H. and Chorna L. (2009), “Stvorennia ta diialnist Budynku Narodiv Skhodu v misti Kyievi (1920–1930-ti rr.)”, Etnichna istoriia narodiv Yevropy, No. 29, pp. 122–129. (In Ukrainian).
Shevchenko O. M. (2018), “Kytaiski hromadiany v revoliutsiinykh podiiakh v Ukraini (1917–1921 rr.)”, Chinese Studies, No. 1, pp. 5–16. (In Ukrainian). DOI: https://doi.org/10.15407/chinesest2018.01.005
Siu Paul C. P. (1987), The Chinese Laundryman: A Study of Social Isolation, NYU Press, New York.
Skeldon R. (1996), “Migration from China”, Journal of International Affairs, Vol. 49, No. 2, Contemporary China: The Consequences of Change, pp. 434–455.
Syniavska L. I. (2013), “Vykorystannia pratsi skhidnykh robitnykiv u vazhkii promyslovosti Ukrainy periodu Pershoi svitovoi viiny”, Hurzhiivski istorichni chytannia, No. 6, pp. 293–294. (In Ukrainian).
Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv vyshchykh orhaniv vlady ta upravlinnia Ukrainy (TsDAVO) [The Central State Archive of Supreme Bodies of Power and Government of Ukraine], Fund 4, Inventory 1, Dossier 458, 588, 659.
Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv vyshchykh orhaniv vlady ta upravlinnia Ukrainy (TsDAVO) [The Central State Archive of Supreme Bodies of Power and Government of Ukraine], Fund 5, Inventory 1, Dossier 666, 1837, 2243–2245.
Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv vyshchykh orhaniv vlady ta upravlinnia Ukrainy (TsDAVO) [The Central State Archive of Supreme Bodies of Power and Government of Ukraine], Fund 5, Inventory 2, Dossier 1836.
Tynchenko Ia. (2017), Lytsari Zymovykh pokhodiv. 1919–1922 rr., Tempora, Kyiv. (In Ukrainian).
Tynchenko Ia. (2025), “Iak kytaiski naimantsi voiuvaly v Ukraini ponad 100 rokiv tomu”, Tyzhden, April 11, available at: https://tyzhden.ua/iak-kytajski-najmantsi-voiuvaly-v-ukraini-ponad-100-rokiv-tomu/ (accessed July 17, 2025). (In Ukrainian).
Tung Y.-C. (2005), “Reflections on the Studies of Overseas Chinese in the Pacific”, 亞太研究論壇, No. 30, pp. 29–54, available at: http://scholars.lib.ntu.edu.tw/server/api/core/bitstreams/fcfae51b-a98b-4828-94d3-0226beb4e148/content (accessed September 21, 2025).
Ukraina – Kytai – 25 rokiv spivrobitnytstva: rezultaty ta perspektyvy. “Odyn poias, odyn shliakh” (2018), DU “Instytut vsesvitnoi istorii NAN Ukrainy”, Kyiv. (In Ukrainian).
“Ukraine Wants To Join Allies, Says Petliura” (1919), New York Tribune, April 5, p. 4.
Vsesoiuznyi perepys liudnosty 1926 roku (1929), Tom XI. Ukrainska Sotsialistychna Radianska Respublika, Viddil I. Natsionalnist, ridna mova, vik, pysemnist, Vydannia TsSU Soiuzu RSR, Moscow. (In Ukrainian).
Yaroshenko A. D. (1957), “Uchast kytaiskykh chervonohradiitsiv u borotbi za vladu Rad na Ukraini v 1917–1920 rr.”, Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, No. 3, pp. 58–66. (In Ukrainian).
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.